Клієнт-серверне рішення

Клієнт-серверна архітектура — це підхід до побудови розподілених систем, що включає дві основні частини: клієнти та сервери. Ця архітектура дозволяє ефективно розділити обробку даних між ними. Основна ідея полягає в тому, що клієнтські програми надсилають запити до серверів, які обробляють ці запити та повертають відповіді.

 

База

Основні компоненти

• Клієнт: це програма або пристрій, який ініціює запит до сервера для виконання певних операцій. Клієнти можуть бути веб-браузерами, касою, мобільними додатками, месенджером тощо.
• Проксі: мережевий інтерфейс зв'язку, який забезпечує комутацію між двома віддаленими нодами.
• Сервер: сервер обробляє запити від клієнтів, виконуючи необхідні операції (наприклад, записи до баз даних, обчислення) та повертає результати назад до клієнта. Сервери спеціалізуються на певних задачах, таких як веб-сервери, сервери баз даних, файлові сервери.

Характеристика

1. Централізоване управління ресурсами: Сервери управляють ресурсами та даними, що забезпечує централізоване місце для їх зберігання, доступу та управління.
2. Масштабованість: Систему можна масштабувати, додавши більше серверів або покращивши їх характеристики, щоб впоратися зі зростаючим навантаженням.
3. Гнучкість: Клієнти та сервери можуть бути розроблені та оновлені незалежно, дозволяючи легше впроваджувати нові технології та оновлення.
4. Спеціалізація: Сервери можуть бути оптимізовані для виконання специфічних задач, що підвищує ефективність обробки запитів.

 

Схеми

Клієнт-сервер